Лукімська ЗОШ І-ІІІ ст. - Історія школи

Життя школи дуже схоже на життя людини: має свою юність, зрілість,але, на щастя, не має старості. Та хіба ж може бути старим заклад, у якому навчаються діти? Звичайно, ні! Школа – це завжди молодість, мрії, віра в майбутнє.

Нашій - 25 ! Вона по-молодецьки розправила крила і впевнено повертає свою добру славу. Школа живе і процвітає, пам’ятає, любить, гордиться своїми учнями і має надію, що випускники і надалі примножуватимуть її досягнення. А найбільше щастя для кожного вчителя нашої школи – бачити розумні, допитливі очі своїх вихованців, спостерігати за тим,як вони пізнають світ, захоплюються новим і невідомим, вчаться знаходити відповіді на складні питання. Ми щасливі, що наші учні дають нам можливість відчути це. Тому разом з ними ми сміливо дивимося у майбутнє.

Пригадаємо історію школи.

Благочинний Лубенського в’їзду, священик Михайло Кубинський писав, що 22 березня 1885 р. при Успенській церкві містечка Лукім’я була відкрита церковно- приходська школа.

Посаду наставника школи взяв на себе диякон Афанасій Павловський. Бажаючих навчатися грамоти виявилося 18 хлопчиків.

 По розповідях старих людей, в  1907 році на Панській горі існувала школа у церковній сторожці. Тут дяк Орловський навчав письма та читання. Цей дяк відзначався жорстоким характером і був " важким на руку”. Приблизно в 1908 році був збудований будинок церковно-приходської двокласної школи. Навчання проводив один учитель. Навчалися лише хлопці із місцевих куркульських селян. Основним предметом навчання в церковно-приходській школі був закон божий.

В 1912 році земство збудувало земську двокомплектну чотирикласну школу. При цьому, як розповідають жителі села, питання про будівництво земської школи розглядалося на загальному сході села. Громада через існування приватної власності на землю спочатку відмовила у виділенні землі для будівництва школи.

Але після неодноразового обговорення цього питання на сходах, місце для будівництва школи було відпущено. Садиби і пришкільного двору не було.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції і до 1926 року в селі існувала початкова трудова школа. У 1926 році початкову школу було реорганізовано у семирічку.

З 1936 року в Лукім’ї відкрита середня десятирічна загальноосвітня школа, яка охоплювала дітей шкільного віку не тільки Лукім’я, а й сусідніх сіл: Чирківки, Н.-Іржавця, Дмитрівки, Селецької, Колодни, Загреблі й інших. У той час школа мала 12 комплектів, в яких навчалось понад 300 учнів.

У 1940-1941 рр. побудовано хороший будинок школи на 12 класних кімнат. Але в час Великої Вітчизняної війни німецькі окупанти зруйнували цей будинок і будівельний матеріал вивезли. Після війни збудовано нове приміщення школи на 4 класних кімнат, яке здане в експлуатацію до 40-річчя Жовтневої революції.

 

При школі були навчально-дослідні ділянки на площі 2 га. Робота тут проводилася на науковій основі, в результаті чого юннати  в 1954, 1955 і 1956 рр. були учасниками Всесоюзної сільсько-господарської виставки.

   Протягом останніх років юннати відзначаються в збиранні лікарських рослин, за що декілька разів одержували цінні премії ЦКЛКСМУ та міністерства освіти УРСР                       ( радіоприймачі, патефони, фотоапарати, годинники, велосипеди тощо). Школа закупила електростанцію, кіноапарат, які використовувала для навчальних цілей.

Весною 1959р. при школі створено учнівську виробничу бригаду, для якої колгосп відпустив 50 га землі. Протягом літа учні добре працювали у виробничій бригаді і добилися добрих результатів. Учнями вирощено значно більший урожай кукурудзи ніж в цілому урожай по колгоспу. На основі закону „Про зміцнення звязку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР”. Лукімська середня школа з 1959-1960 навчального року почала переходити на нову програму – програму одинадцятирічної загальноосвітньої трудової політехнічної школи.

На базі колгоспного виробництва і колгоспної тракторної бригади школа  випускала освічених, підготовлених спеціалістів з різних галузей сільськогосподарського виробництва. Тільки після Великої Вітчизняної війни з 10-х класів Лукімської середньої школи було випущено понад 400 осіб. З них закінчили школу із золотими і срібними медалями за успішне навчання і відмінну поведінку понад 20 учнів. Частина випускників закінчила вищі і середні спеціальні учбові заклади і працюють інженерами, учителями, агрономами, медичними працівниками. Багато стали механізаторами сільського господарства, кваліфікованими робітниками промисловості, офіцерами Радянської Армії тощо.

Учнями, членами гуртка по вивченню рідного краю збудовано географічний майданчик. Члени гуртка ведуть систематичні спостереження за погодою: робляться записи атмосферного тиску, температури повітря, опадів та напряму вітру. З великим інтересом учні працюють у фотогуртку, фізкультурному та інших гуртках.

У 1986 році побудоване  нове двохповерхове приміщення  школи за кошти колгоспу ім. Дзержинського під керівництвом голови колгоспу Деркача Івана Михайловича. Будівництво тривало всього півтора року. Обладнання в школу, технічні засоби навчання:  телевізори, магнітофони, кіноапарати, програвачі, діапроектори були завезені за кошти колгоспу. Було встановлено лінгафонний  кабінет. Колгосп також подарував для  учнів піаніно і баян.

Із 2004 -2009 рр. директором школи працював Жаріков Володимир Миколайович, людина, яка все своє життя і серце віддавала дітям. Це був не тільки учитель, а й батько та наставник своїх вихованців. Тільки за його  наполегливістю та натхненню школа неодноразово була призерами спортивних змагань. Пам'ять про Володимира Миколайовича залишилася в серцях дітей, педагогічного колективу та односельчан.

Нині директором школи працює Колісник Світлана Григорівна.

Школа розташована на площі 4,5 га. З них: фруктовий сад 2,8 га, присадибна орна ділянка – 0,52 га. На ній ми вирощуємо овочеві культури: картоплю, цукровий буряк, капусту, помідори і все необхідне для харчування в шкільній  їдальні.

 У школі є комп’ютерний клас, музичний центр. Зараз у школі навчаються  діти, які проживають в селах Лукім’я, Н.Іржавець, Дмитрівка, Колодна, В.Селецька, Онішки. 39 дітей підвозить до школи шкільний автобус.

У школі працює 18 вчителів. З них 10 осіб – першої категорії, 2 особи - другої категорії, 4 осіби – спеціалісти з вищою освітою, 2 осіби – спеціалісти з середньою спеціальною освітою.

Школа нараховує  одинадцять класів, в яких  нині навчається 73 учні. В їх розпорядженні світлі, просторі класи, бібліотека, актовий зал, спортивний зал та спортивні майданчики, шкільна їдальня, комп’ютерний клас, в якому встановлено 11 комп’ютерів. Учні мають можливість не тільки здобувати середню освіту, а ще й отримувати по завершенні школи посвідчення тракториста. При школі працює дитячий садок, в якому ведеться підготовка дітей до школи.

 Нині школа працює в умовах реформування змісту і структури освіти, переходу на дванадцятирічний термін навчання. Враховуючи матеріально-технічну базу школи, педагогічний колектив обрав універсальний профіль навчання. Колектив досвідчених і кваліфікованих педагогів успішно виконує завдання по забезпеченню базових стандартів освіти. Пріоритетним напрямом  діяльності педагогічного колективу є створення умов для гармонійного розвитку школярів, організація їх змістовного дозвілля. У школі діють гуртки: „Зроби сам”, „Діалог” (літературно - мистецька студія), „Програміст”, туристсько-краєзнавча  студія, „Юний еколог”, „Юний художник”, спортивні секції з баскетболу.

Педагогічний колектив школи працює над проблемою: «Удосконалення уроку як засобу розвитку творчого потенціалу учителя і учня засобами нових інформаційних технологій».

Навчання та виховання учнів у школі здійснюється з використанням вчителями нових педагогічних технологій, упровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду, досягнень сучасної педагогічної науки. На реалізацію науково-методичної проблеми в школі проводяться предметні олімпіади, тижні, тематичні вечори, робота з обдарованими школярами через удосконалення диференціації та індивідуалізації навчання, створено наукове товариство учнів. Членами наукового товариства були написані реферати «Голодомору-70», «Із сивої давнини», «Мікротопоніми Лукім’я»,        «Українське питання наприкінці війни», « Нові погляди на діяльність УПА», «Деякі важливі нерівності та їх застосування».

Серед досягнень школи за останні роки  слід відмітити:

-         призери районних олімпіад з історії, англійської мови, української мови та літератури;

-         переможці конкурсів художньої самодіяльності;

-         грамотами відмічено учасників інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?», «Дебати».

-         учні школи є учасниками військово-спортивної дитячо-юнацької гри Українського козацтва „ Сокіл „ ( Джура ). За участь в обласному огляді- конкурсі звітів дитячо-юнацьких козацьких товариств нагороджені грамотою, а також нагороджені грамотою за кращі пошукові матеріали на виставці ІV обласного зльоту дитячо-юнацьких обласних козацьких товариств ( 2008 ).За ІІІ місце нагороджена команда ( рій ) „ Кайзак „ під час обласного етапу гри „ Джура „ ( 2009 ).

- в районних оглядах-конкурсах художньої самодіяльності нагороджені грамотою відділу освіти вокальний ансамбль „ Кайзак „ та танцювальний ансамбль „ Юність „ ( 2006 ).

-пошуковий загін „ Пам’ять „ нагороджений грамотою відділу освіти за активну участь у Всеукраїнській краєзнавчій акції „ Колосок пам’яті „ , присвяченій 75-річчю голодомору в Україні ( 2008 ). 

Про рівень навчальних досягнень учнів свідчить те, що щорічно переважна частина випускників школи стає студентами вищих  навчальних закладів, підтверджуючи отримані в школі знання.