Лукімська ЗОШ І-ІІІ ст. - Мобільні телефони – переваги і недоліки

Лекція для батьків

«Мобільні телефони – переваги і недоліки»

Нові дослідження шведських учених ще раз засвідчили – мобільні телефони можуть шкідливо впливати на клітини мозку, особливо користувачів до 19 років.

Ще у 1998-1999 роках вчені Великобританії відмовилися від безпосереднього використання мобільних телефонів, надавши перевагу спеціальним комплектам. Науковці, примушуючи піддослідних мишей «користуватися»мобілками, простіше кажучи, опромінювали їх електромагнітними хвилями на кшталт тих, які використовуються у цих мобільних телефонах, твердять, що ці шкідливі коливання здатні змінювати структуру ДНК гризунів та навіть ушкоджувати хромосоми, а, відповідно, не можуть бути безпечними для людини. За словами британців, використання мобільних телефонів може викликати втому, тривогу, головні та вушні болі, зниження імунітету, втрату пам’яті, хворбу Альцгеймера та ракові пухлини мозку. А ще мобілки мають здатність притягувати електричні розряди. Памятаєте, як при сходженні на Говерлу блискавка вдарила в мобільний телефон одного з охоронців Президента В. Ющенка? Окрім цього, подейкують, начебто в Китаї група туристів отримала опіки від удару блискавки тільки через те, що один із них вирішив у цю мить зателефонувати. «Мобільник» виявився чудовим блискавковідводом. Науковці університету Лунда (Швеція) після найновіших досліджень дійшли висновку, що навіть найнижчі рівні електромагнітного опроміненення зі стандартних мобільних телефонів можуть викликати пошкодження нейронів мозку.

А ось думка доцента кафедри радіотехніки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Олега Жука:

Мобільний телефон – це маленька радіостанція, електронний прилад, який постійно, навіть тоді, коли ви ним не користуєтесь, випромінює електромагнітні хвилі. Він весь час шукає звязок із найближчою передавальною релейною антеною, так званий стільник. Це легко перевірити. Зверніть увагу, на стільки вистачає заряду акумулятора тоді, коли ви цілий день знаходитесь вдома, і тоді, коли подорожуєте або просто гуляєте з телефоном у кишені, звичайно ж, за однакової умови розмов з іншими абонентами. Ви неодмінно помітите, що під час руху заряд батареї закінчиться набагато швидше, ніж тоді, коли телефон постійно буде лежати  на одному місці. Саме тому медики не рекомендують користуватися засобами звязку під час ходи або у транспорті, що їде. Адже тоді телефон випромінює найбільш потужні електромагнітні хвилі, постійно шукаючи з’єднання з найближчою сотою, а відповідно, має найбільший вплив на організм людини.

Отже, можна сказати, що ваш мобільник – це розумна «істота», яка самостійно проводить опитування та обирає антену, від якої сигнал найпотужніший. Крім того, телефон автоматично регулює силу власного випромінювання, залежно від місця розташування стільника. Себто у сільській місцевості, де антен не так багато і телефонам доводиться працювати в посиленному режимі, вплив електромагнітних хвиль на людину буде значно більший, ніж у місті.

Отож робіть висновки, шановні читачі, самі. Але про всяк випадок даємо кілька порад власникам мобільних телефонів:

       користуйтесь спеціальними чохлами для телефонів, це не тільки допоможе зберегти ваш апарат в ідеальному стані, але й захистить від непотрібного опромінення;

       тримайте телефони подалі від тіла, аби вони не могли впливати на біоритми вашого організму;

       розмови з іншими абонентами мають бути якомога коротшими. Памятайте, що тут, як і з алкоголем, часте та затяжне вживання може перетворитися на невиліковну хворобу;

       не говоріть під час руху. Коли ви їдете в транспорті, колосальний вплив відбувається на мозок, а коли йде пішки, електромагнітні хвилі ще й впливають на хребет;

       використовуйте стільникові телефони з системи «вільні руки»;

       не рекомендується використовувати стільникові телефони дітям дошкільного віку, вагітним, починаючи від встановлення вагітності, людям, які мають неврологічні захворювання, включаючи епілептичний синдром, неврастенію, психопатію, неврози, які супроводжуються астенічними, нав’язливими, істеричними розладами, зниженням працездатності та памяті, а також розладами сну;

       тривалість розмови – не більше трьох хвилин, а пауза між розмовами – 15 хвилин.